НЕУХИЛЬНИЙ, а, е. Який не має відхилень від чого-небудь; незмінний, постійний. Швидке зростання радянської економіки обумовлює неухильне піднесення добробуту і культурного рівня трудящих (Наука.., 12, 1957, 5); // Який виявляє стійкість, твердість, непохитність. Данило помітив, що Артемченко може бути неухильним, вимогливим (Коп., Лейтенанти, 1947, 211).