НЕСПРАВЕДЛИВИЙ, а, е. 1. Який діє, порушуючи справедливість, не відзначається справедливістю. [Милевський:] Ви несправедливі до своїх друзів, Любов Олександрівно (Л. Укр., II, 1951, 75); Гарячий по натурі, Багратіон умів стримуватись, щоб не бути несправедливим.. до підлеглих (Кочура, Зол. грамота, 1960, 95); // Який суперечить справедливості, не виражає її. Він [Ленін] учив, що війни бувають справедливі і несправедливі (Біогр. Леніна, 1955, 143); Клим боляче вражений з тих несправедливих слів, за якими він вчував одвічні докори (Горд., II, 1959, 209).

2. Який не відповідає дійсності; неправильний. - Скажіть, чи є така наука, щоб навчала.. зневажати родичів, чоловіка за те, що вони темні, невчені? Я неграмотна, проте скажу, що така наука несправедлива (Вас., І, 1959, 252).