НЕПРИБОРКАНИЙ, а, е. Якого не можна або важко стримати, приборкати. Семен любив неприборканих кавалерійських коней (Сміл., Зустрічі, 1936, 29); * Образно. Скільки сил, розуму, енергії віддано.., щоб змусити неприборкану природу віддати радянській людині свої багатства (Літ. газ., 6.XI 1952, 3).