НЕПОТРІБНИЙ, а, е. 1. У якому немає потреби, необхідності. [Принцеса:] Обридла ся робота непотрібна! Навіщо прясти! (Л. Укр., II, 1951, 191); В нас немає непотрібних, некорисних професій (Донч., V, 1957, 236).

2. розм. Те саме, що непристойний. Дяк потріпує навіть старих і благочестивих дідів, не то що чоловіків та молодиць усякими непотрібними словами (Н.-Лев., IV, 1956, 168); Левко обкидає Христину в думках непотрібними словами (Стельмах, І, 1962, 152).