НАУКОВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто займається розробкою питань науки. Вона злякано відвела очі, намагаючись зникнути в натовпі науковців і студентів (Руд., Остання шабля, 1959, 76); - Я двічі радий вашому призначенню. Зоотехнік з вищою освітою та ще й науковець (Добр., Тече річка.., 1961, 18).