НАСУЩНИК, НАСУШНИК, а, ч., розм. Хліб як продукт харчування. Жив [чоловік] собі, хвалити бога, Не багато, не убого, Усе ж рідний мав куток І насушника шматок (Манж., Тв., 1955, 150); Ти духом літаєш в край щастя, братерства, ладу і добра! За волю воюєш, про волю співаєш, а тут тебе гне за насущник жура!.. (У. Кравч., Вибр., 1958, 191); Був білий той хліб не у нас, а для нас - Черствого насущника скиба (Перв., II, 1958, 146).