НАСЕЛЯТИ, яю, яєш, недок., НАСЕЛИТИ, селю, селиш, док., перех. 1. Займати поселеннями, жителями якусь місцевість, приміщення і т. ін.; заселяти.

2. тільки недок. Жити на якійсь території. Двісті тисяч слов'ян, серед яких більше чверті українців, населяють Бразілію (Рад. Укр., 9.1 1954, 4); Слов'яни серед інших індоєвропейських народів з своєю мовою.. споконвіку населяли значну територію Середньої і Східної Європи (Нариси з діалектології.., 1955, 33); // перен. Наповнювати собою що-небудь. Найчастіше глисти населяють той чи інший відділ кишок, але можуть паразитувати в печінці, в жовчному міхурі і в інших органах (Хвор. дит. віку, 1955, 149).