НАЙГІРШИЙ, а, е. 1. Найвищ. ст. до поганий І - 6. Господар найгіршою пашею годував ослюка (Март., Тв., 1954, 183); - І нічого страшного..і - ще лагідніше казала вчителька, - душею він добрий, і в школі зовсім не найгірший... (Гончар, Бригантина, 1973, 100);[Єпископ:] Є таємниці й в інших вірах. [Семпроній:] Знаю, але, на жаль, про ваші таємниці найгірша слава йде (Л. Укр., II, 1951, 473).2. Те саме, що найбільший. Мій краю! за тебе прийнять не лякаюсь Найгіршого лиха (Крим., Вибр., 1965, 65).