НАЖИВКА, и, ж. Принада для ловіння риби, птахів, звірів. Ми порозмотували вудки, поначіпляли наживку на гачки (Сміл., Сашко, 1957, 74); Дядя Льоня сказав, що тато поспішив смикати - треба було дати рибі як слід взятися за наживку (Забіла, Катруся.., 1955, 112).