МЕРЗНУТИ і МЕРЗТИ, зну, знеш, недок. 1. Твердіти від морозу, перетворюватися на лід; замерзати. Страшними голосами гули всі заводські й паровозні гудки, тужачи за Іллічем... У тата на щоці мерзла сльоза, я її витирав рукавичкою, а вона примерзала до рукавички... (Ю. Янов., II, 1954, 17); // Вкриватися льодом; // Псуватися від морозу (про овочі, фрукти).

2. Відчувати холод, страждати від холоду. Погане порося і в петрівку мерзне! (Укр.. присл.., 1955, 281); На осінньому мерзнем шляху. Темінь. Вітер пронизує спину (Підс., Героїка, 1951, 103); // Гинути від морозу. Горобці на льоту мерзли, падали (Тют., Вир, 1964, 112).