ЛЯЩ1, а, ч. Прісноводна риба родини коропових з пласким тілом. В ставу було чималенько Лящів; Ніхто їх не ловив (Гл., Байки.., 1959, 97); - Колись так ловили [рибу], що насилу було додому дотириш... Лящ - по пуду! (Вишня, І, 1956, 155).


ЛЯЩ2, а, ч., розм. Те саме, що ляпас. - Оце тобі похорон, а оце - весілля! - другим лящем порівняв фарбу на лицях Данька (Стельмах, II, 1962, 11).

@ Давати (дати) ляща кому; Годувати лящами кого - бити, карати кого-небудь. За невдачу серце зривав [дяк] завжди на наймиті. Дня того не було, щоб не давав чубровки або ляща (Вас., Вибр., 1950, 204); - За кучму сю твою велику Як дам ляща тобі я в пику (Котл., І, 1952, 83); Дяк за кожний вияв сваволі годував його, як і перший учитель, важкими лящами (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 41).