ЛЯКАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. 1. чого і без додатка. Відчувати страх перед ким-, чим-небудь; боятися когось, чогось. Як глянув на личко, на ті острі зуби, То дуже, Лисичко, лякаюся згуби (Фр., XIII, 1954, 261); [Оришка:] Ох, я так вся і тремтю [тремчу]! [Антон:] Бог зна, чого ти лякаєшся! (Кроп., І, 1958, 172); * Образно. Танки не лякаються наших залпів, повзуть гадами (Логв., Давні рани, 1961, 37); // Полохатися. Незвичні до машини воли лякалися гуркоту й шарахали вбік на ниви (Смолич, Прекр. катастр.., 1956, 16).

2. Відчувати занепокоєння; турбуватися; боятися. Ти не лякайся-бо, що свої ніженьки Вмочиш в холодну росу (Стар., Поет. тв., 1958, 31); З'являється така безліч слів, що я лякаюся в них заблудитися (Ю. Янов., II, 1958, 129).