ЛОКОН, а, ч. Кучеряве або завите пасмо волосся. Чорні, густі коси вилися локонами по білих плечах (Н.-Лев., IV, 1956, 7); - Дозволь чикнути собі на пам'ять оцей гарненький локон... (Гончар, II, 1959, 93); Локони білого волосся поприлипали до висків (Тют., Вир, 1964, 125).