Тлумачний словник української мови
ЛЕГАЛІЗАЦІЯ, ї, ж. 1. Перехід на легальне становище. Вимоги страйку були такі: звільнення політичних в'язнів з тюрем, легалізація Ради робітничих депутатів, свобода слова і зібрань (Смолич. V, 1959, 113).
2. Надання законної сили; узаконення. [Рахміль:] То документ без підпису, без легалізації- так собі, писарева мазанина (Фр., IX, 1952, 71).