Тлумачний словник української мови
КУПЕ, невідм., с. Окреме відділення у залізничному пасажирському вагоні на два або чотири спальних місця. Ми поспускали стори [штори] в купе і їхали мовчки (Фр., III, 1950, 215); Вагони просторі, купе широкі - в першому класі на дві і на чотири особи (Дмит., Там, де сяє.., 1957, 78).