Тлумачний словник української мови
КРАПЕЛЬКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до крапля 1. Червона глина бризнула трьома кров'яними крапельками на білу Карпову сорочку (Н.-Лев., II, 1956, 273); Мряка обсіла кожух і капелюх Паньків дрібними крапельками (Март., Тв., 1954, 159).
@ До [останньої] крапельки - те саме, що До [останньої] краплі (див. крапля). - Чортові парубки видудлили все до останньої крапельки,- сказала Марія (Н.-Лев., II, 1956, 118).
2. тільки одн., перев. чого, перен. Зменш.-пестл. до крапля 2. Слізоньки ллються дрібні: Крапельку власної долі, Власного щастя крихітку... Просять дурні (Граб., І, 1959, 353); Він не міг відмовитись хоч від невеличкої іронії, хоч від крапельки ущипливості (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 145).
@ Ні (ані, і) крапельки - те саме, що Ні (ані, і) краплі (див. крапля).