КОТЯЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до кіт 1. Завелось у палаці ціле котяче царство (Мирний, II, 1954, 101); Раптом чути жалісне котяче нявкання. (Коч., II, 1956, 34); // Такий, як у кота. Він сів на лавці.. і водив довкола своїми котячими очима (Фр., VII, 1951, 32); Веренчук круто повернувся до неї, ворухнув своїми ріденькими котячими вусами (Жур., Звич. турботи, 1960, 221); // Вигот. із шкіри, хутра кота. Він одним рухом руки розперезав .. свій черес із котячої шкіри, туго напханий банкнотами (Фр., VIII, 1952, 367).

@ Котяча лапка (Antennaria Gaertn.) - багаторічна трава з повзучими пагонами. То там, то сям простяглись до сонця котячі лапки, сухі, бездушні, м'якенькі, немов оксамит (Коцюб., II, 1955, 215); Котяча м'ята (Nepeta) - трав'яниста рослина родини губоцвітих.

@ Котячий концерт див. концерт.

2. у знач. ім. котячі, чих, мн. Назва родини хижих ссавців, до яких належать: кіт, лев, тигр, леопард, рись і т. ін.