Тлумачний словник української мови
КОРОБОЧКА, и, ж. 1. Зменш. до коробка 1. А до мене Яків приходив, коробочку раків приносив (Сл. Гр.); Кінчивши говорити, підійшов голова району до Марти і підніс їй маленьку-маленьку коробочку, сірники мовби (Ряб., Жайворонки, 1957, 53).
2. Сухий плід рослини, у якому міститься насіння. Плід льону-довгунця - невелика куляста коробочка з п'ятьма гніздами (Техн. культ., 1956, 11); На полі вже дозрів бавовник білосніжний, свої коробочки розкрив (Забіла, У.. світ, 1960, 111).