КОНКУРУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. Боротися з ким-небудь за досягнення кращих наслідків; змагатися. Він почав звисока пояснювати Завадці, що українська економіка розвивається двома шляхами! кооперативним і приватним, при обопільній згоді не конкурувати між собою (Вільде, Сестри.., 1958, 137); //Витримувати конкуренцію з чим-небудь. У всьому світі захоплюються білизною й прозорістю поліського фарфорового посуду, який успішно конкурує з витворами кращих зарубіжних майстрів (Рад. Укр., 3.11 1966, 4).

2. Брати участь у конкуренції (у 2 знач.). З жахом пригадувала вона, як ставилися цехи до вільних ремісників, що наважувались із ними конкурувати (Тулуб, Людолови, І, 1957, 114); Капіталісти конкурують., один з одним (Нова іст., 1956, 130).