КЛАЦНУТИ, ну, неш, док., чим і без додатка. Однокр. до клацати. Вовк клацнув зубами і блимнув очима (Коцюб., І, 1955, 366); Він клацнув закаблуками і обернувся до нас (Смолич, І, 1947, 292); // безос. В репродукторі тихо зашаруділо, потім клацнуло (Ткач, Плем'я.., 1961, 148).