КАЧА, ати, с. Пташа качки. Ключем, розвалюючись то в ту, то в другу сторону, попідтинню потяглися качата на воду (Мирний, І, 1954, 236); На плесі раптом зашуміла вода, ніби туди хто висипав з лантуха пампушки. Сів табунець качат (Досв., Вибр., 1959, 411).