КАДЕНЦІЯ, ї, ж. 1. Вставка імпровізаційного характеру, що входить до складу музичного твору (перев. концерту) й виконується віртуозно без супроводу.

2. Те саме, що каданс. - В них [церковних ладах] .. нема так званого уводячого [ввідного] тону, що утворює звичайну каденцію (закінчення) (Іст. укр. музики, 1922, 55).