ЗНОБИТИ, блю, биш; мн. зноблять; недок., перех., розм. 1. рідко. Піддавати дії холоду; простуджувати. - Нащо ж йому у сирій землі лежати, ніжечки знобити (Григ., Вибр., 1959, 127).

2. безос. Викликати дріж, лихоманити.

@ Ні знобить, ні гріє кому, безос.- зовсім байдуже, ніскільки не турбує. Грицько всміхнувся...- Ну, що тобі до того [як люди живуть між собою], Чіпко? скажи мені, бога ради... Адже тобі від того ні знобить, ні гріє... (Мирний, І, 1949, 274).