ЗДОБУТТЯ, я, с. Дія за знач. здобувати, здобути. Відтепер Пугач став головним постачальником м'яса товариству [опришкам], інших джерел здобуття їжі не мали (Гжицький, Опришки, 1962, 211); Скорочення робочого дня і значне підвищення життєвого рівня всього населення створять умови для здобуття вищої або середньої спеціальної освіти всіма, хто хоче вчитися (Програма КПРС, 1961, 109); Здобуття наукового ступеня.