ЗАТВЕРДИТИ див. затверджувати.


ЗАТВЕРДИТИ, джу, диш, док., перех. 1. Док. до твердити. Певне не малий час минув, поки люди затвердили ті вигуки, навчилися розуміти їх (Мирний, V, 1955, 306).

@ Затвердити, як свої п'ять пальців - завчити, добре запам'ятати. Я думав: що в тих москалях? аж воно одна тобі муштра... Так затвердив, - як свої п'ять пальців... (Мирний, II, 1954, 122); Затвердити на зубок - вивчити напам'ять. Всі складні проблеми людських стосунків, проблеми культури й мистецтва Кушнір намагався увібгати в кілька відомих.. істин, які він затвердив на зубок (Руд., Остання шабля, 1959, 547).

2. розм. Почати твердити, повторювати те саме. - Затвердив благодарю, благодарю, як півень той кукуріку! кукуріку! (Мирний, І, 1954, 204).