ЗАСТІЛЛЯ, я, с., розм. Місце за столом. Як же почне [молодиця] мене годувати, то геть своїх дітей розжене з застілля (Вовчок, VI, 1956, 226); На засідання комітету тепер сходилися густіше, і незабаром велике .. застілля геть-чисто виповнилося людьми (Епік, Тв., 1958, 58).