ЗАРАЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до заразити. - Ваш виноградник заражений, на корінцях зараза, вона може перейти на сусідні виноградники... (Коцюб., І, 1955, 217); Улас Уласович стояв на порозі кабінету і теж дрібно підсміювався, заражений загальними веселощами (Смолич, V, 1959, 438).

2. у знач. прикм. В якому наявна зараза (у 1 знач.). Брали воду з заражених криниць, ширили хворість із хати в хату (Крот., Сини.., 1948, 26).