ЗАБОЛОЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАБОЛОТИТИ, очу, отиш, док., перех. 1. Перетворювати в болото. -У нас у паді трохи мокрувато. Рівчачок оцей.. там вище трохи заболочує між кущами (Трубл., І, 1955, 108); Весняна розтань заболотила шляхи, попсувала переправи (Кач., Вибр., 1953, 143).

2. Забруднювати, забризкувати болотом (у 2 знач.). Мої мужики заболочують хату і не можуть свої біди наоповідатися. (Стеф., III, 1954, 194); Ернест.. зане-чистив [кімнати] попелом із цигарок,.. заболотив своїми черевиками (Фр., VI, 1951, 291).