ЕФЕКТИВНИЙ, а, е, книжн. 1. Який приводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект (у 2 знач.). Найбільш ефективним добривом під кукурудзу є гній (Колг. Укр., 1, 1957, 10); Нині вже розроблено ефективний метод заліснення гір... (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 207).

2. Який викликає ефект (у 1 знач.). Розумів [Лобода], що до булави треба додати ефективне слово, щоб привернути увагу і погасити це бурхливе полум'я людське (Ле, Наливайко, 1957, 418); - Не кричи, будь ласка, - затулила вуха Шепель. - Ми на вулиці, і взагалі я не люблю ефективних промов (Донч., V, 1957, 235).