Тлумачний словник української мови
ЕКЗАМЕНАТОР, а, ч. Особа, яка проводить екзамен, оцінює знання того, хто екзаменується. - Зразу відповідатимете, чи подумаєте? - запитала екзаменатор (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 117); Обов'язок екзаменаторів - особливо чуйно, доброзичливо підходити до учнів (Рад. Укр., 29.V 1957, 1).