ДОБРОСУСІДСЬКИЙ, а, е. Власт., характерний для добрих сусідів; дружній (про стосунки між сусідами). Сагайді доводилося не раз мати з Антоновичем різні справи, офіціальні й неофіціальні, і стосунки між ними в цілому залишались добросусідськими (Гончар, III, 1959, 331); Славко сів поряд господаря, ..частує його махрою - добросусідський звичай (Горд., II, 1959, 303); // Який є добрим сусідом. Сила кожного вільнолюбного народу полягає.. в бажанні щастя не тільки собі, а й іншим добросусідським народам (Тич., III, 1957, 256).