ДОБРОЗИЧЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до доброзичливий. Вона наче випромінювала привітність і доброзичливість, з нею легко було знайти спільну мову (Дмит., Наречена, 1959, 187); Ганну не підкупила дружня задушевність і доброзичливість його голосу (Руд., Остання шабля, 1959, 211).