ДВОМОВНИЙ, а, е. Виконаний, упорядкований на основі двох мов, двома мовами. Словники.. допомагають великій справі розвитку та унормування літературної мови, а будучи словниками двомовними - українсько-російськими і російсько-українськими, сприяють зв'язкам двох братніх культур (Мовозн., XIV, 1957, 143); Перші періодичні видання на Україні виходили російською мовою або ж були двомовними (Матеріали з іст. укр. журналістики, 1959, 25).

Двомовне населення - населення, яке вільно розмовляє двома мовами. В нашій республіці населення, особливо по містах, - двомовне. Воно добре знає російську й українську мови (Пит. перекл., 1957, 56).