ГІРШЕ, ГІРШ. 1. Присл. до гірший. Батько з шкури ліз, щоб одягти Раїсу не гірш од попівен (Коцюб., І, 1955, 312); // у знач. присудк. сл. Немає гірше, як в неволі Про волю згадувать (Шевч., II, 1953, 90).

2. Уживається у знач. більше. Бачить [панночка], що корюся, та ще гірш мене зневажає (Вовчок, І, 1955, 18).