Тлумачний словник української мови
ГУСАК, а, ч. Самець гуски. Соломія зупинилась на мить, щоб подивитись здалеку, як дикий гусак старанно укладав пір'ячко на голові самички (Коцюб., І, 1955, 361); * У порівн. Старі клавіші засичали, як гусаки (Н.-Лев., II, 1956, 55).