ГРІШИТИ, шу, шиш, недок. 1. Робити, чинити гріх (у 1, 2 знач.). [Іван:] Хто спить, той не грішить (К.-Карий, III, 1961, 28).

2. проти чого, чим. Порушувати якісь правила, норми, допускати помилки. Спокуса велика - поговорити, побути разом з цікавими людьми .. - а через те часами грішиш проти роботи (Коцюб., III, 1956, 414); Ще твої невправні рими, і у віршах ти грішиш порівняннями старими, що стирчать, як той комиш (Тич., II, 1957, 237).