Тлумачний словник української мови
ГНОБИТЕЛЬ, я, ч. Той, хто гнобить, експлуатує кого-небудь; пригноблювач. Встає народ із Заходу і Сходу проти гнобителів народу (Укр.. присл.., 1955, 436); Соціалізм розв'язав вікову соціальну проблему - усунув поділ суспільства на гноблених і гнобителів, знищив причини, які породжують експлуатацію людини людиною (Ком. Укр., 9, 1961, 29).