ГЕНЕТИЧНИЙ, а, е. 1. Який вказує на походження, розвиток. Нам відомо дуже мало культур стародавньої людини, на яких можна простежити генетичну послідовність їх [слов'ян] розвитку (Вісник АН, 6, 1957, 5); Зручніше розглядати озера за походженням їх западин. Ця класифікація озер називається генетичною (Курс заг. геол., 1947, 117).

2. Прикм. до генетика. Наприкінці серпня в приміщенні монастирської трапезної було відкрито генетичну лабораторію Мічуріна (Довж., І, 1958, 464).