ГАРБУЗИК, а, ч. Зменш.-пестл. до гарбуз. У хаті на вікнах теж лежали маленькі червоненькі гарбузики, він не пам'ятав, як вони називаються і чи їх їдять (Мушк., День.., 1967, 22); * У порівн. Червоновидий [хлопчик], як гарбузик (Григ., Вибр., 1959, 340).