ВІДСТРОЧКА, и, ж., розм. Те саме, що відстрочення. - Дати йому рік одстрочки: не поправиться - тоді й одібрати [землю] (Мирний, III, 1954, 49); Досі Іван, як студент, мав по військовій службі відстрочку (Кол., Терен.., 1959, 331).