ВІДВОЗИТИ, ожу, озиш, недок., ВІДВЕЗТИ, зу, зеш; мин. ч. відвіз, везла, ло; мн. відвезли; док., перех. Везучи, доставляти куди-небудь. Христя глянула на його - се ж мар'янівський Кирило. Се ж той, що вперше одвозив її у місто (Мирний, III, 1954, 310); Він відвозив у місто вироби гуцулів і повертався з різним крамом (Рибак, Опов., 1949, 23); Взяли Петруся молодого Та в город в путах одвезли (Шевч., II, 1953, 225); Просять машиною відвезти їх на станцію (Ле, Міжгір'я, 1953, 177).


ВІДВОЗИТИ, ожу, озиш, док., перех. Закінчити, перестати возити.