ВОЛОЖИТИ, жу, жиш, недок., перех. 1. Те саме, що зволожувати. Сушило землю сонце, і дощі воложили її (Рибак, Помилка.., 1940, 237); Я хотів би вітром бути, Вітром бути наддніпрянським, Щоб воложити вам лиця, Щоб пісні вам навівати В день великого труда (Рильський, Весн. пісня, 1952, 100).

2. діал. Бити. Доти їх [панів] воложив [києм], аж поки... (Сл. Гр.).