Тлумачний словник української мови
ВЛУЧНО. Присл. до влучний. Підпаски подолані відступають і здалека кидають грудками та паліччям, не дуже влучно (Л. Укр., II, 1951, 207); Виславлялась [висловлювалась] коректно, а що найкраще і в жінок рідко - завше коротко і влучно (Коб., III, 1956, 160).