ВИРОСЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до вирости 1-5. Люди, ті вирослі в горах та лісах, уважали війтівський уряд великим тягарем (Фр., II, 1950, 32); Моя Батьківщина - подолана ніч, На кремені вирослий колос, Моя Батьківщина - це Леніна клич, Це Партії голос (Рильський, І, 1956, 167); Сонце.. гріло своїм щедрим промінням і цю пірамідку свіжої паркої чорноземлі, вирослу край шляху (Гончар, І, 1954, 417).