ВИДЕЛКА, и, ж. Знаряддя для їди, що має форму ручки з кількома зубцями. Усе срібне-золоте, усе срібне-золоте! І ложки, і тарілки, і ножі, і виделки (Кв.-Осн., II, 1956, 403); Ходжаєв став мовчазний і більше длубав виделкою в тарілці, ніж їв (А.-Дав., За ширмою, 1963, 205).