ВИГИНАТИ, аю, аєш, недок., ВИГНУТИ, ну, неш, док., перех. Надавати чому-небудь форми округлих згинів або дугоподібної форми. Озеро рівне, і чорний лебідь нечутно лине вздовж берега і вигинає до Юри свою довгу, немов не справжню, шию (Смолич, II, 1958, 11); Вигинаючи горбом спину, ліниво підійшла кішка (Донч., III, 1956, 115); Почувши волю, "Дончак" [кінь] дугою вигнув шию, .. переплигнув через паркан і пішов гуляти по луках (Чорн., Потік.., 1956, 289).