ВЕСНЯНИЙ, яна, яне. Прикм. до весна 1, 2. Весняна пора; // Який буває, відбувається навесні. Веселе сонечко ховалось В веселих хмарах весняних (Шевч., І, 1951, 389); Березовий сік... Ніжний трунок весняний, Що годує і поїть ледь помітні бруньки (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 39); Весняна оранка; * Образно. А Давидові спогади - зелені, весняні (Головко, II, 1957, 19).