БІЛІСТЬ, лості, ж. Абстр. ім. до білий 1. Його груба, висока фігура ясно відрисувалася на тлі.. неба, облитого величезною пурпуровою пожежею з золотим, тепер уже аж до білості розжареним низом (Фр., III, 1950, 327); Його голена голова залисніла пергаментовою білістю (Досв., Вибр., 1959, 226).