Тлумачний словник української мови
БОЄПРИПАСИ, ів, мн. Бойові припаси; запаси снарядів, патронів та ін. спорядження для вогнепальної зброї. - Боєприпаси кінчалися, ми використали німецькі гранати й німецьку зброю, яку захопили (Ю. Янов., I, 1958, 447).