Тлумачний словник української мови
БОРТНИК, а, ч., заст. Той, хто займається бортництвом. Ватаги запорожців, загони татар, товариства рибалок, бортників, мисливців.. - ось життя колишнього Дикого Поля - степового Правобережжя (Ю. Янов., V, 1959, 148); Все життя ішло в напрузі У бортника і сіяча: Козак при неводі й при плузі Не випускав із рук меча! (Рильський, Сад.., 1955, 19).